Physical Address
304 North Cardinal St.
Dorchester Center, MA 02124
Physical Address
304 North Cardinal St.
Dorchester Center, MA 02124

Лист Колумба 1493 року — це короткий звіт про перше плавання, який Колумб написав на зворотному шляху й адресував придворному чиновникові Луїсу де Сантанхелю. У квітні його надрукували іспанською в Барселоні, а того самого року латинський переклад вийшов у Римі, Парижі, Антверпені й Базелі. Текст листа має розбіжності з іншими джерелами, і дослідники пояснюють їх по-різному.
Іспанський текст листа починається словом «Сеньйоре», і про адресата там більше нічого немає. Далі Колумб одразу переходить до справи:
Сеньйоре, знаю, що вас потішить велика перемога, яку дарував мені наш Господь у моїй подорожі, тож пишу вам цього листа…
Початок листа Колумба в іспанському друку Пере Пози, Барселона, 1493 (переклад з іспанської)
Імені адресата немає й наприкінці. У колофоні, тобто в записі друкаря після тексту, сказано лише, що Колом (так там написано ім’я Колумба) надіслав лист придворному писареві й що його вкладено в інший лист, до королів.
Посада в оригіналі називається escribano de ración: це чиновник, який відповідав за забезпечення двору. Б. В. Айф (B. W. Ife) видав обидва листи Колумба з перекладом і примітками; видання розміщено на сайті Early Modern Spain у King’s College London. За ним, цю посаду обіймав Луїс де Сантанхель, який відіграв ключову роль у фінансуванні плавання.

Латинський переклад адресовано іншій людині. У ньому названо скарбника Габріеля Санчеса, а в частині видань — «Рафаеля» Санчеса.
Айф зауважує, що іспанський і латинський тексти практично збігаються, а про зв’язки Колумба із Санчесом нічого не відомо. Тому він вважає, що це ім’я могло виникнути через плутанину з посадою.
Бібліотека Ленокса 1893 року згадує й іспанський рукопис, адресований Габріелю Санчесу: його знайшов у Куенці Варнхаген і видав у Валенсії 1858 року. Айф у своїй вступній статті про цей рукопис не пише.
У листі Колумб повідомляє, що за кілька тижнів дістався до «Індій». Так він називає землі, до яких прибув; латинські видання кажуть про «острови Індії за Гангом». У тексті сказано, що лист написано на каравелі (легкому вітрильному судні) біля Канарських островів 15 лютого 1493 року. Після підпису йде приписка, датована 14 березня: Колумб пише, що зайшов до порту Лісабона.
14 лютого корабель Колумба був у сильній бурі в Атлантиці. Бартоломе де Лас Касас близько 1530-х років зробив конспект щоденника Колумба. За ним, Колумб написав на пергаменті все, що міг, про те, що знайшов, щоб королі отримали звістку про плавання, якщо він загине.
Пергамент він загорнув у навощену тканину й поклав у велику дерев’яну бочку. Команда вирішила, що це якийсь обряд, а бочку кинули в море. Цей текст не зберігся. Айф вважає, що він майже напевно був дуже схожий на листи, які Колумб надіслав пізніше.
Кілька деталей листа не збігаються з іншими джерелами. Нижче — найпомітніші, з іменем дослідника, який їх зазначив.
| Що написано в листі | Що кажуть інші джерела | Хто це зазначає |
|---|---|---|
| Лист написано біля Канарських островів | У середині лютого Колумб був біля Азорських островів; за Айфом, острів Санта-Марія він побачив 18 лютого | Айф |
| Приписка датована 14 березня, з порту Лісабона | До Лісабона Колумб прибув 4 березня, виїхав 13-го; 14 березня він був біля мису Сан-Вісенте | Айф |
| До Індій він дістався за 20 днів (видання Поси) або за 33 дні (усі пізніші) | Від виходу з Канар 8 вересня до висадки 12 жовтня минуло 35 днів, якщо рахувати перший і останній | Айф |
| Острови лежать на широті 26° північної | Широта ближча до 21° північної | Айф |
Щодо дати приписки Айф вважає, що «14 березня» може бути помилкою замість «4 березня». Бібліотечний запис про факсиміле Маурісіо Обрегона 1987 року йде далі. За ним основний текст написано 18 лютого, а приписку — 4 березня, і обидві дати в друку помилкові.
У частині інших розбіжностей Айф бачить навмисну дезінформацію. За його читанням, текст створює враження, що острови лежать ближче до Європи й далі на північ, ніж Колумб знав насправді. Айф пише, що 15 лютого Колумб був у португальських водах, а лист уникає визнання цього.
Хто вніс неточності, сам Колумб чи придворні, Айф вважає невідомим. Інакше судив Деметріо Рамос: на його думку, текст склали при дворі для публіки на основі звіту Колумба королям. Айф заперечує: знайдений пізніше лист до королів, про який ідеться нижче, не міг бути основою листа до Сантанхеля, бо в ньому є відомості, яких у першому немає.
Колумб пише, що взяв у володіння безліч островів від імені королів, «з оголошенням і розгорнутим королівським прапором», і ніхто не заперечив. Першому острову він дав ім’я Сан-Сальвадор; мешканці, за його словами, звали його Гуанахані. Далі йдуть Санта-Марія-де-Консепсьйон, Фернандіна, Ізабела й Хуана.
Хуана — нині Куба. Колумб пішов уздовж її берега на захід і вирішив, що це суша, «провінція Катай» (Cathay; так в оригіналі названо Китай). Великих міст він не знайшов: мешканці втікали від прибульців.

Колумб повернув до гавані й послав двох людей углиб суші. За три дні вони побачили безліч малих поселень, але нічого схожого на владу.
Дізнавшись від мешканців, яких уже взяв із собою (про це нижче), що Хуана — острів, Колумб пішов уздовж її берега на схід: 107 ліг. Ліга — давня міра довжини, а скільки кілометрів мав на увазі Колумб, у листі не сказано.
Від східного мису він побачив ще один острів за 18 ліг і назвав його Еспаньйолою (Española; нині там Гаїті й Домініканська Республіка). Її північним берегом він пройшов 188 ліг. Колумб пише, що таких гаваней, як там, не бачив у християнському світі, а більшість річок несе золото.
На Еспаньйолі, за його словами, він «взяв у володіння велике місто», назвав його Навідад (Navidad, «Різдво») і заклав фортецю, яка, за його словами, мала вже бути завершена. Там він залишив людей зі зброєю, артилерією й запасами більш ніж на рік. Місцевий «король», як пише Колумб, пишався тим, що називає Колумба братом.
Айф відзначає, що в листі майже не сказано про втрату флагмана «Санта-Марія», який сів на мілину на Різдво. За Айфом, Навідад збудували з нуля з дерева цього корабля, а людей довелося залишити, бо на єдиному кораблі, що лишився, вони не вміщалися. Із 39 залишених, за Айфом, до повернення Колумба наступного року не вижив ніхто.
Колумб описує мешканців як людей голих, без заліза й зброї, «надзвичайно полохливих»: побачивши прибульців, вони тікали, і батьки не чекали на дітей. Коли страх минав, пише він, вони ставали щедрими й нічого не відмовляли тому, хто просив. Вони, за його словами, вірили, що прибульці прийшли з неба, і кликали одне одного: «Ідіть, ідіть дивитися на людей із неба».
Колумб розповідає, що моряки міняли в мешканців золото й бавовну на дрібниці: уламки посуду, шматки скла, кінці шнурків. Йому це здалося недобрим, він заборонив такий обмін і сам роздавав подарунки, щоб мешканці стали християнами й були прихильні до королів.
Про себе Колумб пише й інше: на першому острові він «силою взяв» кількох мешканців, щоб вони вивчили мову й розповіли про ці краї. За його словами, вони пливли з ним і далі. Айф зазначає, що семеро з них пережили дорогу до Європи. Про те, чого Колумб не знайшов, він пише так:
На цих островах досі я не знайшов жодних людей-чудовиськ, як багато хто думав.
З листа Колумба (переклад з іспанської наш)
Він переказує лише чутки: про острів людожерів, людей із хвостами, острів, де живуть самі жінки, й острів, де люди не мають волосся. Айф зауважує, що очікування таких істот живили середньовічні книжки про мандри, зокрема Мандевіля й Марко Поло.
Наприкінці Колумб підсумовує: якщо королі дадуть йому зовсім мало допомоги, він дасть золота стільки, скільки їм треба. Він обіцяє також спеції, бавовну, мастику (смолу, яку, за його словами, досі знаходили лише на грецькому острові Хіос), алое й рабів, скільки накажуть, з-поміж ідолопоклонників. Колумб вважає, що знайшов ревінь і корицю. Айф зазначає: ні золотих копалень, ні ревеню, ні кориці на островах він не знайшов.
Лист закінчується закликом до всього християнства святкувати перемогу й дякувати Трійці. Він пише, що земну вигоду матиме не лише Іспанія, а й усі християни. На думку Айфа, Колумб ніколи не писав, щоб залишити нащадкам повний звіт. У березні 1493 року йому були потрібні час і гроші, і лист мав знайти підтримку в тих, від кого вони залежали.
Так: у колофоні сказано, що іспанський лист було вкладено в інший, до королів. Сам цей лист довго не був відомий. Його текст, датований 4 березня 1493 року «на Іспанському морі», міститься в збірці Libro copiador («книга для копій»).
У ній дев’ять документів Колумба, сім із яких раніше були невідомі. Іспанська держава придбала збірку наприкінці 1980-х років, вона зберігається в Архіві Індій (Archivo General de Indias). Дослідники, зокрема Айф, вважають, що це і є втрачений лист до королів.
За Айфом, лист до королів довший за лист Сантанхелю приблизно на 300 слів. У ньому Колумб просить винагород для себе, свого сина Дієго й вірного Вільякорти (Villacorta). Він також пише, що прибутки з нових земель можна пустити на новий похід, щоб відвоювати Єрусалим, і пропонує сам оплатити для нього 10 000 вершників і 100 000 піхоти. У листі Сантанхелю таких прохань немає, він більше говорить про торгівлю.
Перше видання вийшло іспанською в Барселоні в квітні 1493 року; його друкарем називають Пере Позу. Це два аркуші фоліо (формат, коли аркуш складено навпіл), надруковані готичним шрифтом, по 47 рядків на сторінці. У каталозі інкунабул GW, «Gesamtkatalog der Wiegendrucke», воно має номер 7171.
Єдиний відомий примірник цього, першого іспанського, видання зберігається в Нью-Йоркській публічній бібліотеці (NYPL). Факсимільне видання Маурісіо Обрегона 1987 року також названо виданням «унікального примірника» з цієї бібліотеки.
Іспанський текст швидко переклали латиною. Переклад зробив Леандро де Коско. Він датований словами «tertio kal. Maii 1493» у перший рік понтифікату Олександра VI.
За римським рахунком днів це «третій день до календ травня», тобто 29 квітня 1493 року. Бібліотека Конгресу пише, що протягом місяця після іспанського видання Штефан Планк надрукував цей переклад у Римі.
Планк випустив два видання, і вони різняться. У першому (GW 7173) лист адресовано «Рафаелю Санчесу» (у друці — Raphael Sanxis) і згадано лише короля Фердинанда.
У другому (GW 7177) адресат — Габріель Санчес, а королів названо двох: Фердинанда й Ізабеллу. За Бібліотекою Конгресу, Планк невдовзі видав виправлений текст з Ізабеллою. Порядок такий, як у Е. Д. Черча: він називає видання з Ізабеллою другим.
Латинський переклад друкували й інші. Евхарій Зільбер видав його в Римі, Гі Маршан у Парижі, Тьєррі Мартенс в Антверпені. За каталогами, усі вони — після 29 квітня 1493 року. Базельське видання прикрашене гравюрами, зокрема «Insula hyspana» — «Іспанський острів»: так латинський текст називає Еспаньйолу. За каталогом NYPL, його друкар — імовірно Якоб Вольф, хоча раніше це видання приписували Міхаелю Фуртеру й Йоганну Бергману.
Лист друкували й італійськими віршами (переклад Джуліано Даті, Giuliano Dati) та німецькою (1497), а того ж 1497 року знову видали іспанською у Вальядоліді. Айф пише, що новина розійшлася Європою з великою швидкістю, майже одночасно з кількох міст. У цьому він бачить спробу охопити пресою всю Європу. Публікацію він пов’язує з переговорами з Португалією, які тоді велися в Римі: лист мав створити враження, що нові землі за правом належать королям.
Усі ці видання — інкунабули, тобто книжки, надруковані до 1501 року; про них докладно в статті «Інкунабули: книжки першого півстоліття друку». Друк із рухомих літер на той час існував у Європі з 1450-х років, а його початок у Майнці описано в статті «Йоганн Гутенберг: що про нього відомо з документів».
Примірник другого видання Планка зберігався в Бібліотеці Ріккардіана у Флоренції. Його викрали й замінили підробкою; дати крадіжки Міністерство юстиції США не називає. 2004 року справжній примірник як дар потрапив до Бібліотеки Конгресу у Вашингтоні.
Підробку виявили 2012 року, коли слідчі американської служби Homeland Security Investigations отримали інформацію про підміну. Експертиза показала, що текст підробки — якісна фотокопія, на ній немає штампа бібліотеки, а палітурне шиття не збігається зі шиттям відомих примірників цього видання. На примірнику з Бібліотеки Конгресу штамп Ріккардіани було знято відбілювачем, а друковані літери підретушовано. 18 травня 2016 року примірник повернули Італії на церемонії в римській Бібліотеці Анджеліка.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 8 вересня 1492 | Флот залишає Канарські острови |
| 12 жовтня 1492 | Висадка на першому острові |
| 25 грудня 1492 | «Санта-Марія» сідає на мілину; з її дерева, за Айфом, будують Навідад |
| 16 січня 1493 | Колумб залишає Еспаньйолу |
| 14 лютого 1493 | Буря; за Лас Касасом, послання в бочці |
| 15 лютого 1493 | Дата в тексті листа |
| 4 березня 1493 | Колумб прибуває до Лісабона |
| 15 березня 1493 | Колумб у Палосі |
| Квітень 1493 | Іспанське видання Пози, Барселона |
| 29 квітня 1493 | Дата латинського перекладу Коско; після неї — римські видання |
| 18 травня 2016 | Викрадений із Флоренції примірник видання Планка повернуто Італії |
За Айфом, листи, які Колумб надіслав із Лісабона, стали взірцем для сотень подібних звітів конкістадорів. Така стисла реляція дозволяла зосередити увагу адресата саме на тому, що автор хотів підкреслити.
Є й обмеження. Усі розповіді про перше плавання, наголошує Айф, походять від самого Колумба, тож судити, котра з них точніша, неможливо. Айф підсумовує: Колумб викривляв правду, а подекуди й порушував її, але робив це вміло й красномовно.
Лист — лише стислий виклад. Про саме плавання читайте в статті «Христофор Колумб і 1492 рік».
Іспанський текст не називає адресата: у колофоні сказано, що лист надіслано придворному писареві й вкладено в інший, до королів. Айф вважає адресатом Луїса де Сантанхеля. Латинські видання адресують його скарбникові Габріелю Санчесу; за Айфом, це ім’я могло з’явитися через плутанину з посадою.
Іспанською — у Барселоні в квітні 1493 року; друкарем називають Пере Позу. Єдиний відомий примірник зберігається в Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Латинський переклад Леандро де Коско датований 29 квітня 1493 року; його надрукував у Римі Штефан Планк. Далі латинські видання вийшли в Парижі, Антверпені й Базелі.
У листі сказано, що його написано біля Канар 15 лютого, але, за Айфом, тоді Колумб був біля Азор. Приписку датовано 14 березня, хоча до Лісабона він прибув 4 березня. Айф бачить у частині неточностей навмисну дезінформацію, а хто її вніс, Колумб чи двір, вважає невідомим.
У тексті листа слова «Америка» немає. Колумб пише про «Індії» — так у листі названо землі, куди він прибув, — і про острови, які він називає й описує. Про Хуану (нині Куба) він спершу вирішує, що це суша, провінція Катай, а потім дізнається, що це острів. Латинська назва видань говорить про «острови Індії за Гангом», нещодавно віднайдені.
Англійський переклад іспанського листа з примітками Айфа є на сайті Early Modern Spain (King’s College London). Бібліотека Конгресу США оприлюднила цифрову копію латинського видання Планка з Ізабеллою, а Нью-Йоркська публічна бібліотека — копію іспанського друку Пози. Латинський текст з англійським перекладом 1891 року опублікувала Бостонська публічна бібліотека.